Бузуляк З.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ УЧНІВ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ МІСЦЕВОГО МАТЕРІАЛУ

Зоя Бузуляк,

вчитель початкових класів

Високобайрацького НВК

У тезах розглядаються концептуальні засади формування національно - патріотичних  цінностей у контексті розвитку духовного потенціалу учнів відповідно до сучасний умов розвитку суспільства.

У тезах акцентується увага на особливостях використання місцевого матеріалу для організації різних форм роботи з учнями.

Ключові слова: національно – патріотичні цінності; презентація, проектна діяльність.

Час іде вперед, суспільство розвивається,а,отже, демократичні процеси у державі потребують вироблення нових суспільних вимог до освіти. Сьогоднішня школа пішла вперед шляхом прогресу. Це школа самореалізації і самоактуалізації особистості.

Відповідно закону України «Про загальну середню освіту(стаття 5) виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму, любові до свого народу,до України.

В.О.Сухомлинський писав: «Виховання патріотичної свідомості,почуттів і переконань нерозривно пов’язане з розумовим, моральним, трудовим, ідейно-світоглядним, естетичним, емоційним становленням особистості. Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить,до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. Патріотизм, як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла дуже складно пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю, працею»[В.О.Сухомлинський «Серце віддаю дітям»(К.Радянська школа, 1985р.,с.186].

Актуальність національно-патріотичного виховання особистості в умовах

глобалізації значною мірою зумовлюється вимогами сучасних державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають  забезпечити усім громадянам рівні стартові можливості для розвитку та застосування їхніх потенційних здібностей.

Отже, проблема патріотичного виховання, як і в попередні роки,залишається значущою і важливою. Тому, вважаємо, що будь-яка національна школа передовсім має виховувати справжніх громадян України. В.О.Сухомлинський писав: «Мене завжди хвилювала думка: яким громадянином, якою людиною ти станеш, малюк? Що ти принесеш суспільству, у чому буде твоя радість, чим ти будеш захоплюватися і що буде викликати в тебе обурення, в чому ти знайдеш своє щастя, який слід залишиш на землі?»[В.О.Сухомлинський «Серце віддаю дітям»(К.Радянська школа, 1985р.,с.187].

Любов до Батьківщини починається з любові до рідного краю, до рідного села, до рідної домівки, до рідної школи. Як зазначав видатний  педагог В.О.Сухомлинський «Батьківщина починається для дитини з шматка хліба і пшеничної ниви, з лісової галявини і блакитного неба над маленьким ставком, з пісень і казок матері біля дитячого ліжечка. В золоту пору дитинства, коли дитина здатна найбільше відчувати слово, образ, внутрішній світ іншої людини, треба донести до дитячих сердець все, чим пишається наша країна, розповісти, якою ціною відвойоване сьогодення.»[В.О.Сухомлинський «Серце віддаю дітям»(К.Радянська школа, 1985р.,с.187].

Тому я разом з учнями приділяємо велику увагу вивченню історії рідного села. Під час цієї роботи я застосовую метод проектів. Учні, розділившись на групи, добирають матеріал про рідне село: 

Перша група «Історики»- добирають матеріал з енциклопедій про історію села.

Друга група «Дослідники» - беруть інтерв'ю в жителів села про історичні події.

Потім із допомогою вчителя учні готують презентацію «Історія мого села» [Презентація «Моє село – колиска журавлина». Додаток 1.]. Ця робота сприяє не тільки національно-патріотичному вихованню учнів, але й допомагає учням збагатити свій словниковий запас, вчить вмінню спілкуватися, вмінню вислухати людину, що в наш час є надзвичайно суттєвим.

«Як у маленького деревцяти, яке ледве піднялось над землею, турботливий садівник зміцнює коріння, від міцності якого залежить життя рослини протягом декількох десятиліть, так і вчитель повинен турбуватися про виховання у дітей  безмежної любові до Батьківщини…»[В.О.Сухомлинський «Серце віддаю дітям»(К.Радянська школа, 1985р.,с.187].

Тому я разом з учнями вирішили створити презентацію «Моє село у віршах байрачан».

Створюючи цю презентацію, учні знайомилися з талановитими жителями нашого села. Вони мали змогу побачити людей, які живуть поруч з іншого боку: це не тільки бабуся, яка пасе козенят, але й талановита людина, яка пише вірші; це не тільки учениця нашої школи, яка вивчає математику, українську мову, а дівчинка, яка бачить красу рідного села і, використовуючи чарівні фарби українського слова, описує цю красу у віршах. [Презентація «Моє село у віршах байрачан». Додаток 2]

 Т.Г.Шевченко – видатна особистість української культури.  Минулий рік був оголошений роком цієї особистості. Тому вшанування пам'яті поета не залишилося осторонь  моїх учнів. Так, читаючи твори Т.Г Шевченка, діти помітили, що описи природи у творах дуже схожі на краєвиди рідного села.

Тому й виникла думка поєднати рядки з творів Т.Г.Шевченка з фото рідних краєвидів. [Презентація «Люблю куточок серцю милий». Додаток 3]

Не можна виховати справжнього громадянина України, розвивати духовний потенціал учнів  без знань про історичне минуле свого народу. Велика Вітчизняна війна, голодомор – це чорні сторінки нашої історії. Але не розповідати учням початкових класів про ці жахливі сторінки нашого життя неможливо. Важко дібрати слова, щоб не вразити дитяче серденько спогадами очевидців цих жахливих подій Але, коли зачитуючи спогади місцевих жителів про голодний 1933 рік, бачиш в дитячих очах смуток, гіркоту, коли на дитячих щічках з’являються сльози, то відчуваєш, що ще живі дитячі душі, не зачерствіли вони в складному вирі сьогодення, не розгубилося добро і милосердя. Учнями  4 класу під моїм керівництвом була створена презентація «Моє село і війна» [Додаток4].