Щербина С.В.

ОСЯГНЕННЯ ГЛИБИННОЇ СУТНОСТІ

СПАДЩИНИ МИТЦІВ РІДНОГО КРАЮ

ЧЕРЕЗ ЛІТЕРАТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО

Світлана Щербина,

вчитель української мови

та літератури Созонівського НВК

Автор ділиться  напрацюваннями з використання  спадщини митців рідного краю при  підготовці та проведенні уроків з української літератури, а також   розмірковує  над особливостями домінантної позиції  школи  з формування національно-патріотичних компетентностей учнів та ролі літературного краєзнавства у їх громадському змужнінні, їх причетності до творення сьогодення на прикладах життя та творчої діяльності видатних письменників-земляків

 Літературній  освіті   відводиться  особлива роль у формуванні соціального й морального обличчя юних громадян нашого суспільства, оскільки література є могутнім  джерелом  національної духовності, своєрідним генетичним кодом, пам'яттю народу. У художній літературі знаходять своє вираження його історія, його моральні цінності, ідеали,  традиції, його ментальність, національний характер.

          Уроки  літератури  повинні  стати основою патріотичної вихованості учнів, їхнього громадського змужніння, високої моральності та працелюбства, естетичної наснаги.

         Метою української літератури є виховання національно свідомого громадянина України,  формування  й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей[2].

  Завдяки  результатам  педагогічних  досліджень достеменно встановлено, що 40 відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює  освітнє середовище, в якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку  шкільної практики варіюється відповідно до особливостей  області, школи, класу,  його мікрогруп та індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею відкривається більше[2].

         Шкільне виховання справді спрямоване на те, щоб сформувати дитину свідомим українцем.   Проте, на жаль, поза школою молодь дуже часто потрапляє в таку атмосферу, яка нівелює, а то й руйнує національно-патріотичний багаж, закладений школою. Національним нігілізмом, космополітизмом  пронизана  сфера  розваг, видовищ і дозвілля молоді. А від того, що діти бачать з екранів телевізорів та в комп’ютерних клубах,  взагалі складається враження, що хтось зумисне  хоче  знищити нашу духовність. Здається, саме  зараз  школа залишається тим осередком, який по-справжньому виховує в учнів кращі людські риси.

         Тому проводячи  уроки  з  літератури рідного краю, вже у 5 класі знайомлю учнів із творами В. Сухомлинського про шкільне життя (розробила конспект  та підготувала презентацію в програмі Power Point  такого заняття на тему «Школа вчителем стоїть…», під час якого читаються та аналізуються оповідання нашого видатного педагога-земляка: «Які ж ви щасливі!», «Я хочу сказати своє слово», «Горбатенька дівчинка», «Як Павлик списав у Зіни задачу», «Кінь утік», «Найкраща лінійка», «Пробачте, діти…», «Палець у чорнилі»), що має на меті сприяти вихованню любові до школи як освітнього середовища, що формує духовно-інтелектуальний світ справжнього громадянина.

         Глибоко переконана в тому, що літературне краєзнавство – це специфічна галузь науки про літературу, предметом вивчення якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми певного краю.

Тож  мета  уроків літературного краєзнавства – осягнення учнями глибинної  сутності  спадщини  митців  свого  краю, реалій  дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття  гордості за творчих людей, славних краян. 

Завданнями уроків літератури рідного краю є:

–       поглиблювати  відомості  про  життя та творчість митців рідної місцевості; 

–       виробляти  особистісне  ставлення  до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи; 

–       поглиблювати  знання про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва; 

–       формувати в учнів історичну пам'ять, плекати природне почуття  національної  гордості;

–       прищеплювати повагу до видатних людей краю, їхнього внеску в національно-визвольну боротьбу, спонукати  наслідувати їх у своєму житті.

Думаю, що не зайвим буде нагадати загальновідомі істини  про методику проведення занять із літературного краєзнавства.

Основними  методами навчання та формами організації навчально-пізнавальної  діяльності  на  заняттях  із  літератури  рідного краю для 5-8 класів є: бесіда за змістом книжки, твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація тощо. У 9-11 класах: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч і розмова з письменником; екскурсія або заочна подорож; обговорення проблем за круглим столом та ін. Уроки літератури рідного краю можуть бути як традиційними, так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, «оживлення», художня розповідь тощо (для 5-8 класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум (для 9-11 класів). 

     І звичайно ж, для вчителя не може бути більшого професійного задоволення, коли «відкриваються» нові імена митців-земляків. Так відбулося і в моєму житті.  Тому хочу поділитися радісною новиною про досить несподіване знайомство із письменником  Дмитром  Івановим, що  сталося  завдяки публікації  у  журналі «Дивослово» конспекту  уроку з теми  «…Так хотілось світ зробить добрішим!» (Урок-знайомство із творчістю Дмитра Іванова в 7 класі) (С.В.Щербина. «…Так хотілось світ зробить добрішим!» (Урок-знайомство із творчістю Дмитра Іванова в 7 класі). – ж. «Дивослово». – №7, 2011. – С. 25-29).

  Дмитро Йосипович, котрий проживає зараз у Чернігові, у телефонній розмові  дякував  за  добрі слова про його поезію і повідомив, що в селі Созонівка  Кіровоградського району Кіровоградської області  він  народився і вважає, що тут (як він образно висловився) «закопано 22 жовтня 1946 року його пуп». Цих відомостей письменник не подає в жодній із своїх біографій, тому було надзвичайно приємно дізнатися про те, що наше село йому  рідне та дороге (саме тут знаходиться могила його батька,  який помер від дев’яти фронтових  ран, коли хлопчикові було  всього півтора року). Дмитро Йосипович обіцяв приїхати до нас у школу, поспілкуватися з учнями та вчителями. А у вересні 2012 року ми одержали  від  нього  подарунок: дві книжки творів: «Село в терновому вінку» (яка відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка у 2010 році) та «Трагічних тем твоїх упертість…»  із дарчими зворушливими написами:  на першій – «Шановній землячці і колезі Світлані Василівні Щербині – з побажаннями золотими і вдячністю великою за добре слово про мою Музу в «Дивослові»! На щастя! На здоров’я! На добро! З повагою – Дм. Іванов. 04.09. 2012 року з Чернігова»; на другій – «Дорогим моїм землякам – учням і вчителям Созонівської школи, поблизу якої десь закопано 22 жовтня 1946 року мій пуп, – од щирого серця! На многая літа! На удачі, здоров’я і любов! Сердечно – Дм. Іванов. 04.09. 2012р. Чернігів».

         Тепер сподіваємося на очне знайомство із відомим письменником – нашим земляком!

Таким чином, уроки літературного  краєзнавства є невід’ємною частиною курсу української літератури: вони наближають учнів до їхньої малої батьківщини, дають можливість пишатися тими, хто живе зовсім поруч, осягнути глибину творчих шукань видатних митців-земляків,  спонукають до самостійної творчої діяльності. 

Використана література:

1. Вертій О. Методика вивчення української літератури на сучасному етапі:  основні ознаки і поняття // Дивослово. – 2012. – № 3.

2. Додаток  до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641. // Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.

3. Жадан М.Н. Виховуємо патріотів художнім словом //Вивчаємо українську мову та літературу.– 2012. – № 15.

4. О. Ісаєва. Чи  буде особистість майбутнього Homo Legens // Дивослово. –2014. – №4.

5. Корнух Г. Виховання загальнолюдських цінностей на уроках української  літератури //Дивослово. – 2006. – № 7.