Коцюба Н.О.

ЛІТЕРАТУРНЕ КРАЄЗНАВСТВО

ЯК ЗАСІБ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Коцюба Наталія Омелянівна

вчитель української мови та

літератури, англійської мови

та зарубіжної літератури

 Соколівської ЗШ I-III ступенів

       Доля України залежить від тих, хто сьогодні сидить за шкільними партами.  Доля України залежить від національної свідомості її громадян. Саме тому національно - патріотичне виховання повинне займати провідне місце в навчально – виховному процесі. Уроки української мови та літератури –прекрасне підґрунтя для цієї роботи. У процесі роботи учитель шукає шляхи і  засоби глибокого засвоєння програмового матеріалу та формування в учнів  високої національної свідомості акцентує увагу на краєзнавчому матеріалі як  складової національного виховання школярів.                           Відомо, що патріотизм починається з любові до батьківської хати, до колискової, яку співала мама, до сім'ї, родини, до рідної мови і народної пісні. Саме це формує поняття «малої батьківщини». І тільки уже пізніше приходить усвідомлення себе сином чи донькою великої Батьківщини – України, гордості за її славне минуле і розуміння того, що треба навчатися, працювати для її майбутнього. Розуміючи це, у процесі викладання української мови та літератури учитель має використовувати всі можливості, щоб ознайомити учнів із історією області,району  і, звичайно, з історією рідного краю.                                  В останні роки наша держава стоїть перед завданням презентації власного історико-культурного надбання перед європейською і світовою спільнотою. Осмислення своєї ролі на тлі культури не можливе без живого інтересу до літературної та історичної спадщини рідного краю. У наукових дослідженнях вчених В.Неділька, Є.Пасічника, Н.Волошиної, Б.Степанишина та ін. підкреслюється, що пріоритетним у новому педагогічному мисленні завжди ставимо власне, українське, народне, національне. Осягнення й втілення загальнолюдської, планетарної педагогічної культури йде через рідну культуру і літературу. Важлива роль у цьому процесі належить вивченню літературного краєзнавства, бо саме література рідного краю прилучає дітей до духовних скарбниць свого народу.                                                 Літературне краєзнавство –це важливе знаряддя патріотичного, морально-етичного виховання, дійовий засіб поглиблення знань з літератури і розвитку  пізнавальних інтересів школярів та молоді. Вивчення розділу “Література  рідного краю” сприяє вихованню національної самосвідомості, зацікавленню учнів історією рідного краю, його фольклорними традиціями. Тому доцільним буде у школах організовувати літературно ‑ музичні вечори, зустрічі з письменниками, створювати літературно-краєзнавчі гуртки, випускати літературні газети краєзнавчого змісту,  оскільки все це збуджує в учневі різноманітні літературні інтереси, потяг до художньої творчості.                               Але, на жаль, література рідного краю, попри повсякденне акцентування уваги на відродженні національної духовності, часто залишається відстороненою від навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі.          Однією з причин кризових явищ в освіті є відхід від народного кореня духовності, рідної мови, літератури, багатої національної культури. Без знання пройдених доріг, без відчуття своєї історії, без занурення у стихію рідної мови не буває народної наповненості сучасників, глибокої національної свідомості. Вивчення літератури рідного краю, його духовного життя, національних традицій, формування національної свідомості, патріотизму є могутнім виховним засобом, який стимулює самовдосконалення і саморозвиток учнів, для яких приклад вихідця з рідного краю слугує дійовою моральною школою.   Уроки літератури рідного краю мають свої особливості. По-перше, їх потрібно планувати, враховуючи специфіку літератури як виду мистецтва;     по-друге,слід добирати літературні твори і мистецький матеріал високої літературно-естетичної вартісності; по-третє, вміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, релігії, філософії свого краю тощо; по-четверте, забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до  народних традицій; по-п’яте, виробляти особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі самовиразитися, самоствердитися й усвідомити, що митці-земляки не тільки відображають своє сприйняття світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю і цим допомагають дитині творити своє «Я» в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.                              Мета уроків літературного краєзнавства - осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.
    Інтерес школярів до літератури рідного краю з'явиться тоді, коли будуть витримані як специфічні особливості таких уроків, так і їх методологічні принципи,а саме :

• розуміння учнями літератури як художнього відображення духовного життя українського народу і тієї спільноти, яка оточує дитину;
• урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;
• формування вмінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво, сприймає художні цінності та шліфує свою культуру почуттів;
• добір літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;
• доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літературно-мистецькою спадщиною земляків;
• наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;
• особистісно зорієнтований підхід у формуванні навчальних запитань і завдань, а також у вибудові моделі уроку з чітко передбачуваними і контрольованими результатами.
  

 Основні завдання уроків літератури рідного краю:
• поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;
• розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини;
• прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором;
• виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їхньому розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;;
• розвивати логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;
• виробляти вміння вести діалог і полілог , будувати монологічне висловлення, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;
• формувати в них історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості;
• прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску в національно-визвольну боротьбу, спонукати наслідувати їх у своєму житті;
• плекати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;
• виробляти вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі;
• викликати в учнів щире прагнення захищати світлі набутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;
• формувати в дітей самостійне судження, вчити їх давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;
• розвивати комунікативно-мовленнєві вміння школярів на уроках літератури рідного краю, практикуючи твори   малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово-стильової манери  письма тощо).                     Єдиним, на мою думку, найефективнішим  засобом досягнення мети та завдань уроків літератури є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових  сфер, сприяє розвитку креативної особистості. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини  - основна мета , що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між учителем та учнем.                               

Література

Журба, К. О. Виховання патріотизму молодших підлітків у взаємодії сім'ї і школи / К. О. Журба // Пед. вісн. – Черкаси, 2011.

Журба, К. Теоретичні основи національно-патріотичного виховання школярів / К. Журба, О. Докукіна // Гірська школа Укр. Карпат. – 2013.

Матящук, В. П. Сучасне патріотичне виховання в школах України / В. П. Матящук. – Тернопіль : Мандрівець, 2014.

Шарафанов, А. Ю. Патріотичне виховання молоді / А. Ю. Шарафанов // Таврійський вісн. освіти. – 2011.